Пам’яті Героїв… Минає час та не минає біль від втрати.
Хвилина мовчання – затихли всі кроки,
Скорботи хвилина – громада мовчить.
Ніколи нехай не вертають ті роки,
Щоб димом не вкрилася неба блакить.
Я не загинув. Смерті не буває.
Поки мене всі будуть пам'ятати.
Герої в небо йдуть з війни, до раю.
Крильми свою країну захищати.
Шановна громадо! Сьогодні, минає річниця загибелі Героїв України, наших земляків Шаробокова Максима Володимировича та Романенко Станіслава Юрійовича, які віддали своє життя за незалежність, свободу, за всіх нас, за чисте небо над Україною.
Минає чергова річниця - скорботна, важка, тривожна. Пам'ять про Героїв живе і житиме вічно в їхніх героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України. Вони боролися не лише за сьогодення, а й за майбутнє — мирне, вільне та незалежне.
На жаль, словами важко загоїти у серці рідних болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. Ми схиляємо низько голови перед родиною наших воїнів.
Вічна слава та світла пам'ять Героям! Пам’ять про подвиг Героїв живе у серцях кожного жителя нашої громади та кожного українця!
Згадаймо їх добрим словом і тихою молитвою.
Герої не вмирають!
