Його ім’я закарбоване в камені, а пам’ять — у наших серцях…
12 березня в селі Головенка зібралися ті, для кого цей день став ще одним болючим нагадуванням про ціну свободи. Ми відкрили меморіальну дошку Сергію Миколайовичу Кучеруку — воїну, сину, чоловіку, другу, який більше не повернеться додому…
Йому було всього 27. У нього були плани, мрії, звичне життя. Але коли війна постукала в двері, Сергій без вагань став на її захист. Він пройшов бойові дороги, пережив холод окопів, гул снарядів… Він тримав небо над нами. І віддав за нас найдорожче — своє життя.
Його ім’я тепер поряд із іменами інших Героїв — Юрія Карася та Сергія Кузьменка. Їхні погляди зі стін рідної школи нагадуватимуть кожному, хто проходитиме повз: справжні чоловіки не ховаються за спинами інших. Вони йдуть у бій, навіть знаючи, що можуть не повернутися…
Під час відкриття меморіальної дошки слово мав секретар Новогуйвинської селищної ради Олександр Ловинюк. У його словах було те, що болить кожному: Герої не повинні ставати лише іменами на камені. Їх потрібно пам’ятати, про них потрібно говорити, їхній подвиг має жити у наших серцях.
Сергій залишив після себе більше, ніж просто спогади. Він залишив у нас обов’язок жити гідно. Цінувати кожен день. Берегти тих, хто поруч. І ніколи не забувати, якою ціною далася нам можливість бачити мирне небо…
Вічна пам’ять тобі, Герою! Ти в наших серцях назавжди
