Цивінський Дмитро Миколайович, 10.11.1982- 30.11.2023 р.р.
Народився смт. Озерне Житомирського району Житомирської області в родині військовослужбовців.
Після закінчення Озерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вступив до Київського ПТУ № 32, де отримав спеціальність електромонтажника по освітленню та освітлювальних мережах.
У 2003 році був призваний до лав Української армії та склав присягу на вірність українському народу. З 2006 по 2008 року проходив військову службу за контрактом в Озерненській військовій частині. В 2007 році був нагороджений медаллю «15 років Збройним Силам України».
Пізніше, в 2017 році, закінчив Житомирський військовий інститут ім. Корольова за напрямком «Електротехніка та електротехнології». Навчаючись заочно, Дмитро працював майстром електролабораторії в ТОВ «Акреція», потім – електриком у Житомирських житлово-експлуатаційних конторах.
Після одруження, молода сім’я переїхала до с. Глибочиця Житомирського району, Житомирської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, Дмитро Миколайович звернувся до ТЦК, рвучись у бій проти ворога. Декілька разів отримував відмову, а 7 березня 2022 року пішки (оскільки в перші дні війни транспорт із Глибочиці до Житомира не курсував) дістався до Житомирського ТЦК і вже звідти був направлений на фронт.
Спочатку в Сєвєродонецьк, потім – Краматорськ та Бахмут. Служив у механізованій бригаді, яка займалася евакуацією із поля бою та ремонтом військової техніки. Пізніше потрапив на Запорізький напрямок, служив гранатометником.
У грудні 2023 року родина отримала сумну звістку про те, що з Дмитром при виконанні ним бойового завдання біля села Новопрокопівка Запорізької області був втрачений зв'язок, він зник безвісти. Дата смерті вважається 30.11.2023 року.
У бійця залишились батьки, дружина, та двоє дітей.
Похований герой на кладовищі села Глибочиця 20.01.2025 року.
