Бджолярам та аграріям на замітку!
Бджоли відіграють важливу роль у сільському господарстві. Але останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин.
Пестициди потрапляють у бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди. В 95 % випадків отруєнь бджіл хімічний токсикоз викликають саме інсектициди, в 4 % випадків – гербіциди і 1 % припадає на інші препарати.
У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце і характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання небезпечних для бджіл препаратів.
Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст.37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обробка сільськогосподарських культур повинна здійснюватися тільки офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених в Україні» препаратами. У цьому ж довіднику зазначені і пестициди дозволені для використання на присадибних ділянках.
Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, слід проводити у вечірні (18–22) та ранкові (до 8-10) години, при мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб залежно від внесеного препарату.
Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації і до цвітіння (в ранкові та вечірні години). Обробки інсектицидами в садах, на посівах ріпаку та інших медоносних культурах в період цвітіння не проводять.
Всі пестициди, які використовуються в сільському господарстві по відношенню до бджіл поділяють на чотири класи небезпеки:
1️⃣клас – високонебезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл — 4–5 км; обмеження льоту бджіл — 4–6 діб);
2️⃣клас – середньонебезпечні (обмеження льоту бджіл 2–3 доби);
3️⃣клас – мало небезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл —2–3 км, обмеження льоту бджіл 1-2 доби);
4️⃣клас – практично безпечні для бджіл (прикордонно – захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.
Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветсанправил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку повинен видаватися ветеринарно-санітарний паспорт. У ньому повинні бути відображені характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотичне благополуччя, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивести пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробки пестицидів другого класу небезпечності (фастак, каратезеон, нурел Д, Бі-58), обмеження льоту бджіл становлять близько 3-4 діб, а третього класу (моспілан, матч, більшість фунгіцидів, гербіцидів, біопрепарати) - 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури і підвищення вологості повітря. Бджоли переносять ізоляцію в гнізді до 4-5 діб при достатній вентиляції та забезпеченні необхідною кількістю води. У гнізді при цьому повинні бути якісний мед і перга.
Якщо відбулося отруєння комах потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акту проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити ветеринарний лікар господарства чи району, де сталося отруєння, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітуючих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.
Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами у ветеринарну лабораторію направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.
Неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, а також порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл, є порушенням законодавства та відповідно до ст. 38 Закону України «Про бджільництво» тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
